Методичні рекомендації щодо викладання іноземних мов у 2015-2016 н.р.

Інструктивно-методичні рекомендації

щодо вивчення іноземних мов у 2015-2016 навчальному році

(в основу покладено лист МОН від 26.06.2015 р. № 1/9-305 “Особливості вивчення базових дисциплін у загальноосвітніх навчальних закладах у 2015/2016 навчальному році”).

Протягом останніх років Міністерство освіти і науки України послідовно впроваджує основні засади мовної освіти, визначені Радою Європи, що знайшло відображення в розробці та ухваленні стратегічних документів щодо вивчення іноземних мов у системі середньої освіти України.

 Концепція навчання іноземних мов, Державний стандарт початкової загальної освіти, Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти, програми з іноземної мови для середніх загальноосвітніх та спеціалізованих шкіл із поглибленим вивченням іноземної мови визначають основну мету навчання, яка полягає у формуванні в учнів комунікативної компетентності, що означає оволодіння мовою як засобом міжкультурного спілкування, розвиток умінь використовувати іноземну мову як інструмент у діалозі культур на основі комунікативно орієнтованого підходу до навчання.

Ці документи спрямовані на поліпшення стану викладання та вивчення іноземних мов, покликані інтенсифікувати програму поетапного реформування мовної освіти в Україні, привести її у відповідність до європейських стандартів на основі поглиблення демократизації та гуманізації освіти, забезпечення рівних можливостей для особистісного, освітнього та професійного розвитку учнів, доступ до якісної освіти. Першочергово це зумовлюється активною переорієнтацією парадигми шкільної іншомовної освіти на компетентнісне, комунікативно-діяльнісне, особистісно орієнтоване та культурологічне спрямування навчального процесу.

Метою мовної освіти у глобальному масштабі стає розвиток полікультурної й багатомовної особи, у тому числі через формування її комунікативної компетентності, що проявляється у здатності та готовності здійснювати спілкування засобами іноземної мови на міжкультурному рівні в широкому культурологічному аспекті. Оскільки сучасне навчання ІМ відбувається в умовах «полілогу культур», тобто інтенсивного спілкування та співпраці між країнами і людьми з різними мовами та культурними традиціями, то і навчання іноземної мови передбачає розвиток здатності учнів використовувати її як інструмент у діалозі культур і цивілізацій сучасного світу. Ця мета передбачає взаємопов’язаний комунікативний і соціокультурний розвиток учнів засобами ІМ для підготовки їх до міжкультурного спілкування у різноманітних сферах життєдіяльності.

 Американські вчені Джеймс Бенкс та Соня Нієто розробили концепцію полікультурної освіти, де основною метою є розвиток у молодого покоління полікультурної компетенції.

Метою полікультурної освіти, на думку дослідників, є формування людини, здатної до активної й ефективної життєдіяльності в багатонаціональному та полікультурному середовищі, яка володіє розвинутим почуттям розуміння та поваги до інших культур, уміє жити в мирі та злагоді з людьми різних національностей, рас, вірувань. Розуміння полікультурності починається з усвідомлення різноманітності навколишнього світу, усвідомлення того, що і країна, в якій ти живеш, і весь світ населені представ­никами всіляких етнічних і культурних груп. І якщо школа орієнтована на індивідуальні потреби дитини, вона має за­безпечувати таку освіту, яка б допомагала представникам таких культур не тільки існувати, але й жити разом на ос­нові гармонійної взаємодії. Водночас освіта покликана до­помагати учням здобувати знання й уміння жити в демо­кратичному суспільстві. Саме полікультурна освіта може допомогти виконанню цих завдань.

Полікультурна освіта повинна бути процесом, а ідеї полікультурності – інтегрованими в зміст шкільної освіти. Отже, перед школою стоїть завдання формування полі­культурної особистості — індивіда, орієнтованого через свою культуру на інші культури, індивіда з цілісним світоглядом.

Навчання англійської мови повинне бути орієнтоване на глобалізацію цілей її вивчення. Визначною рисою мови міжнародного спілкування є здатність відображення в ньому культур учасників комунікації. У цьому випадку англійська мова як мова міжнародного спілкування відображає не лише культурне розмаїття сучасних полікультурних спільнот, а й культурне самовизначення учасників діалогу.

Сьогодні у Європі існує кілька розроблених програм, спрямованих на виховання в молоді толерантності та поваги до інших народів і національностей. Однією з таких програм є полікультурне виховання, яке має відображатися у всіх напрямах розвитку дитини від моменту її вступу до школи. Полікультурне виховання, як система, безумовно, не «однопредметна», адже являє собою загальний напрям з досягнення бажаного результату з боку декількох предметів. Іноземна мова відіграє одну з найважливіших ролей у цьому процесі, оскільки є прямим шляхом ознайомлення дитини з культурою іншої країни, насамперед через мову.

 Вивчення іноземних мов у 2015-2016 навчальному році буде здійснюватись за такими  навчальними програмами:

«Навчальні програми з іноземних мов для загальноосвітніх навчальних закладів і спеціалізованих шкіл із поглибленим вивченням іноземних мов, 1-4 класи»,  Видавничий дім «Освіта», 2012;

«Програми для спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземної мови, Іноземні мови. 5-9 класи», Видавничий дім «Освіта», 2013;

«Навчальні програми з іноземних мов для загальноосвітніх навчальних закладів і спеціалізованих шкіл із поглибленим вивченням іноземних мов, 10-11 класи»,  Київ, 2010;

     «Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Іноземні мови. 5-7 класи», Видавничий дім «Освіта», 2013;

      «Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Іноземні мови. 8-9 класи», «Перун», 2005;

      «Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Друга іноземна мова. 5-11 класи», Видавничий дім «Освіта», 2013.

        У 2015 році в  навчальні програми з іноземних мов для учнів 1-9 класів внесено певні зміни.

Кардинальних змін програма з іноземних мов для учнів  4-х та 7-х класів не зазнала, оскільки до неї не було внесено нового матеріалу,  отже,  вчителі можуть використовувати підручники попередніх років видання.

         Зокрема, конкретизовано опис діяльнісного підходу  до іншомовної освіти, що   включає в зміст вивчення не тільки знання, навички та вміння, а й навчальні стратегії та комунікативні функції з комунікативно-спрямованими завданнями. Важливу роль відіграватиме така змістова категорія як ставлення учнів до предмета і до процесу його вивчення (мотивація). Такий підхід навчить учнів бути відповідальними за знання, яких  вони набувають,  і розуміти, чому ці знання, важливі для них,  забезпечить використання учнями набутих знань у навчальній діяльності.

         Перенесено розширену інформацію краєзнавчого характеру про історію рідного краю з 4-го класу до
5-го  та 6-го класів, оскільки для цієї вікової категорії навіть рідною мовою ця інформація відома в дуже обмеженому обсязі й важко очікувати, що вона може бути опрацьована іноземною мовою. Окрім того, лексика, потрібна для висвітлення теми, та граматичні структури, серед яких дуже поширені пасивні конструкції, відзначаються підвищеним ступенем складності, що перевищує  рівень А1.

У розвантаженій програмі важливе місце посідає демонстрація знань, навичок та вмінь у відповідних типових контекстах їх використання через компетенції. Відтак важливими вважаються не тільки процеси засвоєння змісту, методів та форм контролю навчального процесу, а й оцінювання та показ засвоєного, зрозумілого, побаченого, почутого, переглянутого.

 Вилучено ряд граматичних структур, які не несуть основного навантаження для відтворення знань. Ряд граматичних структур перенесено до матеріалу інших класів, де вони логічніше поєднані з тематичним розподілом. Також у певних класах обмежено вивчення цілого ряду граматичних явищ через вилучення більш складних форм, перенесення їх до наступних класів.

        За відсутності або нестачі підручників попередніх років видання пропонується    два шляхи вирішення цієї проблеми: або самостійно підбирати матеріал,  використовуючи власні напрацювання відповідно до програми, або активно скористатися   інформаційно-комунікаційними технологіями. Натепер у вільному доступі наявні матеріали як українських  так і зарубіжних авторів.

          Програма не обмежує самостiйнiсть і творчу iнiцiативу вчителя, передбачаючи гнучкість у відборі та розподілі навчального матеріалу відповідно до потреб учнів та обраних засобів навчання (навчально-методичні комплекси, підручники, посібники, аудіо, відео матеріали тощо).  Докладніше на офіційному веб-сайті МОН України за посиланням: http://old.mon.gov.ua/ua/pr-viddil/1312/1421144886/1428333274/ .

            Звертаємо увагу,  що рішення про запровадження вивчення другої іноземної мови приймається самостійно навчальними закладами, залежно від умов для такого вивчення, відповідно до  Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня (наказ МОН України від 29.05.2014 № 664), згідно з якими  навчальний заклад отримав право вибору щодо вивчення другої іноземної мови.

Наводимо перелік підручників з іноземних мов для учнів 4-х та 7-х класів , що отримали гриф Міністерства освіти і науки України в 2015 році:

«Англійська мова» підручник для 4 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Карпюк О.Д.) ;

«Англійська мова» підручник для 4 класу загальноосвітніх навчальних закладів(авт. Несвіт А.);

«Англійська мова» підручник для 4 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Худик К.Г.);

«Англійська мова» підручник для 4 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт.Павліченко О.М., Доценко І.В., Євчук О.В.);

«Англійська мова» підручник для  4 класу загальноосвітніх навчальних  закладів (авт.Буренко В.М., Михайлик) ;

«Англійська мова» підручник для 4 класу загальноосвітніх навчальних закладів(авт. Климишина Н.А.);

«Англійська мова для спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням англійської мови» підручник для 4 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Калініна Л.В., Самойлюкевич І.В.);

«Німецька мова» підручник для 4 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт.Сотникова С.І., Гоголєва Г.В.);

«Німецька мова» підручник для 4 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Горбач Л.В., Савченко Л.П.);

«Німецька мова для спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням німецької мови» підручник для 4 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Скоропад Я.М.);

«Англійська мова (3-й рік навчання)» підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Сірик Т.Л., Сірик С.В.);

«Англійська мова (3-й рік навчання)» підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Пахомова Т.Г., Бондар Т.І.);

«Англійська мова (3-й рік навчання)» підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Морська Л.І., Кучма М.О.);

«Англійська мова (7-й рік навчання)» підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Карпюк О.Д.);

«Англійська мова (7-й рік навчання)» підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Морська Л.І.);

«Англійська мова (7-й рік навчання)» підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Пасічник О.С.);

«Англійська мова (7-й рік навчання)» підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Несвіт А.М.);

«Англійська мова (7-й рік навчання)» підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Буренко В.М., Сливкіна В.В.);

«Англійська мова для спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням англійської мови» підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт.Калініна Л.В., Самойлюкевич І.В).;

«Німецька мова (3-й рік навчання)» підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів Сотникова С.І.;

«Німецька мова (3-й рік навчання)» підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів Басай Н.П.;

«Німецька мова (3-й рік навчання)» підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів Сидоренко М.М., Палій О.А.;

«Німецька мова (7-й рік навчання)» підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів Сотникова С.І., Гоголєва Г.В.;

«Німецька мова для спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням німецької мови» підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів Горбач Л.В., Трінька Г.Ю.

Одним із нестандартних підходів для забезпечення якісного навчання дітей мов є створення літніх таборів з іноземних мов. Такі табори покликані спонукати школярів практично застосову­вати знання з мов, отримані протягом навчального року. У та­борах діти матимуть можливість спілкуватися іноземними мовами та застосовувати їх у різних формах діяльності (ігрові та концертні програми, театральні вистави тощо). Завдання мовного – показати дітям інший, відмінний від шкільного стиль викладання, де акцент робиться на практичну частину і знання, які можна застосувати згодом в інших ситуаціях. Це дуже відрізняється від звичного багатьом батькам теоретичного підходу до освіти. Саме через таку діяльність діти істотно розширюють свій кругозір і дізнаються багато нового. Важливо усвідомити, що вивчення іноземних мов у жодному разі не повинно перетворюватися на про­довження навчального процесу. Основна мета мовних таборів – зацікавити учнів іноземними мовами та сприяти самостійній під­готовці вдома.

Виокремлюють три напрямки діяльності літніх мовних таборів: музичний, проектні роботи, інсценування.

Учні початкових класів потребують розумного співвідношення мовної практики та розважальних видів діяльності з метою досягнення грамотного використання мовних структур. Це зумовлено тим, що в цьому віці діти мають надзвичайну здатність запам'я­товувати нову інформацію. Проте абстрактне мислення у них достатньою мірою ще не розви­нене, що не дозволяє їм застосовувати вивчене в різних ситуаціях.

Надзвичайно цінною частиною навчального процесу з учнями початкових класів є розучування пісень, що забезпечує активне вживання значної кількості мовних структур. Вивчаючи пісні, учні використовують ряд поєднаних речень, у той час як їхня розмовна практика все ще може триматися на рівні коротких фраз або речень. Крім того, тексти пісень, спеціально написаних для використання на уроках іноземної мови, базуються на повторах, що забезпечує багаторазо­ве вживання школярами ключових структур.

Практичне навчання або «навчання через проекти» є випробу­ваним засобом мотивації дітей, адже, виконуючи проектну роботу, діти роблять те, що їм подобається, і уникають того, що не подобається. Виконання проектної роботи дає учням змогу поєднати вивчення англійської мови з іншими предметами шкільної програми, одночасно розвиваючи дитяче мислення, уяву, креативність, навчаючи школяра соціальних цінностей та формуючи вміння працювати як самостійно, так і в групі. Створюючи та презентуючи кінцевий продукт (плакат, модель, буклет, журнал, винахід тощо), учні розвивають усі чотири мов­леннєві вміння (говоріння, читання, слухання та письмо), відпра­цьовуючи при цьому вивчений матеріал і вивчаючи нові грама­тичні структури та лексичні одиниці так само, як вони вивчали та вивчають рідну мову, - через досвід.

Учні використовують мову як інструмент та мають можливість відчути, наскільки вона корисна та гнучка. У процесі роботи над проектом відбувається активізація лексики та граматичних структур, покращення вимови й інтонації, забез­печується практика усного мовлення та подолання мовного бар'єру. школярі знайомляться з культурою і літературою народів світу, у творчій атмосфері підвищується їх зацікавленість щодо вивчення мови та мотивації для подальшого її вдосконалення.

До основних переваг проекту відносять: можливість застосовувати його в різнорівневих та різновікових групах, залучаючи до роботи всіх учнів, незалежно від рівня їх підготовки; можли­вість дітей розкрити свої здібності; здатність організовувати роботу індивіду­ально, у парах та групах. Проектна робота якнайкраще відповідає формату та вимогам навчальної діяльності учнів у літніх мовних таборах, а також є чудовим інструментом реалізації комунікативного підходу в мотивуючій, ігровій та змагальній формах, забезпечує активну мовленнєву практику кожного учня, розширює світогляд учнів та включає їх в активний діалог культур.

Методичні рекомендації та практичні матеріали щодо організації і проведення літніх мовних таборів розміщені на сайтах www.mon.gov.ua та www.roippo.org.ua у вкладці «Діяльність».

Фахове вдосконалення учителів іноземних мов

Підвищена увага до навчання іноземних мов, а також очікування високих навчальних результатів учнів після закінчення школи вимагає високого професійного рівня вчителя. У рамках спільного проекту Міністерства освіти і науки України та Британської Ради в Україні «Післядипломна педагогічна освіта вчителів іноземних мов» про­довжується робота над розробкою кваліфікаційної рамки показ­ників фахової майстерності вчителів іноземних мов. Цей рамковий документ розрахований у першу чергу на вчителів як дієвий інструмент визначення власного професійного рівня та чіткого розуміння шляхів безперервного професійного розвитку в атестаційний та міжатестаційний періоди.

Рамка показників фахової майстерності вчителів також слугу­ватиме орієнтиром для адміністрації шкіл, атестаційних комісій різних рівнів у питаннях встановлення відповідності професійної діяль­ності вчителя певній категорії.

-  Рамковий документ складається з шести розділів:

-  Планування уроків;

-  Розуміння процесу учіння та учнів;

-  Організація класу та навчальної діяльності;

-  Оцінювання та аналіз навчальних досяг­нень;

-   Знання предмета;

-   Безперервний професійний розвиток.

Кожен із представлених вище розділів містить дескриптори професійної поведінки вчителя та їх показники, які будуть вимірюватися за відповідною шкалою.

Запровадження рамкового документа сприятиме професійному розвитку вчителів упродовж усього життя через рефлексію власної фахової діяльності; долатиме усталені стереотипи щодо ролі вчи­теля у навчально-виховному процесі як ретранслятора інформації та сприятиме їхньому усвідомленню власної ролі як організато­ра процесу навчання, що зосереджує особливу увагу на учінні та навчальних досягненнях учнів; заохочуватиме використання інформаційних та комунікаційних технологій у класі та позакласній діяльності.

У результаті плідної співпраці МОН України та Британської Ради створено нові програми для вчителів англійської мови інститутів післядипломної педагогічної освіти. Рекомендована Міністерством освіти і науки України програма враховує основні українські та європейські концептуальні документи з мовної освіти та ґрунтується на професійних компетентностях учителів; допомагає педагогам здобути більш високий рівень відповідно до Рамки безперервного професійного розвитку; заохочує вчителів до створення електронного портфоліо з метою підтримки безперервного власного фахового вдосконалення.

Е-портфоліо допомагатиме планувати, аналізувати та оцінювати свій професійний розвиток. Учителі зможуть презентувати зразки уроків та власних розробок, досвід упродовж певного відрізку часу, демонструючи в такий спосіб своє професійне зростання. Е-портфоліо доцільно використовувати під час атестації як елемент самооцінювання вчителем свого професійного розвитку.        Програма задовольнить професійні потреби всіх категорій вчителів англійської мови завдяки гнучкій, модульній організації основного курсу та розробленим показникам фахової майстерності, сприятиме фаховому зростанню, оскільки повністю розроблена англійською мовою. Рамка показників фахової майстерності вчителів іноземних мов є наступним кроком до покращення якості іншомовної освіти в Україні у контексті інтеграції в європейський простір. Подібний курс готується Гете-Інститутом для німецької мови та Посольством Франції в Україні для французької мови.

НАЦЮНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ НА ОСНОВІ ПРЕДМЕТА «ІНОЗЕМНА МОВА»

Комунікативна спрямованість предмета «Іноземні мови» надає вчителю широкі можливості у вихованні громадянської позиції, патріотизму, високих моральних якостей особистості. На особистісному рівні патріотизм виступає як важлива стійка характеристика людини, що виражається в її світогляді, моральних ідеалах, нормах поведінки. Розвиток патріотичних якостей учня засобами іноземної мови враховує особливості вікового періоду і передбачає різні його етапи. Ученими доведено, що в 6-7 років дитина отримує перші відомості про етнічну приналежність, а у 8-9 років –  уже чітко ідентифікує себе зі своєю етнічною групою на основі національності батьків, місця проживання, рідної мови, культури тощо. Приблизно в цей час пробуджуються національні почуття, а в 10-11 років національна самосвідомість формується вже в повному обсязі. Зрозуміло, що ці періоди життя діти перебувають у шкільних закладах освіти, від змісту навчання та виховання яких залежить формування таких національних рис, як патріотизм, громадянськість, національна свідомість. Зародження і розвиток цих почуттів у школярів визначає майбутнє всієї української нації та Української держави.

Початкова школа. Патріотизм зароджується разом із формуванням родинних почуттів до своєї сім'ї, матері, батька, бабусі, дідуся, родичів. Провідною темою у вивченні іноземної мови в початковій школі є, безумовно, тема «Сім'я», упродовж якої учні розповідають про своїх найближчих людей і родинне коло. Під час вивчення матеріалу з теми «Свята і традиції» молодших школярів ознайомлять з елементами культури країни, мова якої вивчається. Але будь-які знання, що набуваються за допомогою іноземної мови, сприймаються тільки через призму знань, сформованих у процесі оволодіння рідною культурою. Тому, ознайомлюючись із святковими традиціями зарубіжних ровесників, учні насамперед вчаться обговорювати сімейні традиції, святкування у власній родині, дитячому колективі, в якому перебувають. При вивченні теми «Помешкання» (4 клас) варто звернути  увагу учнів на будинки в українському стилі сільської місцевості, що викликає почуття трепетної поваги до домівок батьків і дідів. При вивченні теми «Погода» школярам можна дати  завдання намалювати карту України і порівняти погоду з мовою країни, яка вивчається.

Середня школа. Виховання любові до своєї малої батьківщини – села, міста, учнівського колективу, місцевих традицій, до історії.

В основній школі учні досягають такого рівня володіння мовою, коли  стає можливим діалог із зарубіжними ровесниками завдяки інтернет-засобам чи проектній діяльності, під час яких відбувається самоідентифікація маленького українця. Матеріал навчально-методичного забезпечення сприяє розумінню важливості розвитку вміння співпрацювати і контактувати із представниками інших країн. В основній школі відбувається формування навичок та умінь школярів розповідати про своїх друзів, рідне місто, село, країну, національні свята, столицю своєї Батьківщини, надавати інформацію про основні пам'ятки культури, особливості вітчизняної шкільної освіти тощо. Широко застосовуються драматизації, пошуково-ігрові завдання, вікторини, конкурси тощо.

Для учнів середньої школи завдання стають складнішими і відповіді на  питання,  вимагають певної аргументації. Тому при вивченні теми «Подорож» учням можна запропонувати  екскурсії у фортецю Хотин, подорож у Карпати. При вивченні теми «Україна» учні повинні презентувати столицю з метою заохотити іноземних туристів приїхати до Києва. У цьому ж розділі учні вивчають матеріал про Україну та її історичні й пам’ятні місця, описують світлини мальовничих куточків нашої Батьківщини. Виховують почуття патріотизму матеріали про народні свята (Різдво в Україні, колядки, щедрівки, фото з державною символікою під час святкування Дня Незалежності).

У 6-му класі слід звернути увагу на  розповіді про відомих  сучасних українських співаків  (Руслана,  Олег Скрипка, Славко Вакарчук); на особливості відпочинку в Карпатах; на тему  місто Київ, вулиця Грушевського, Європейська площа, Володимирська Гірка, легенда про заснування м. Києва, карта столиці України.

У 7 класі варто більш широко висвітлити теми  «Подорож» (діалоги про Україну), «Дозвілля»,  «Туризм»; додати  тексти про переваги зеленого туризму в Карпатах та про національні парки України.

У 8 класі в  темі «Місто» учням варто запропонувати  розповідь про 7 чудес України та проаналізувати фото Кам’янець-Подільського чи фортеці Хотин; розповісти про народні звичаї та традиції, характерні для певного регіону; бажано організувати дискусійний клуб на тему  «Що ви можете запропонувати місцевій владі, щоб відродити древні традиції наших предків, символи України».

Старша школа. Формування власне патріотизму, виховання любові до України як своєї Батьківщини. Розвиток уміння репрезентувати свою країну у світі, культуру і побут свого народу, святкові обряди і культурні цінності, національні особливості та реалії життя в спілкуванні із зарубіжними ровесниками та гостями набувається засобами активізації отриманих у попередні роки навичок та вмінь за допомогою рольових ігор, творчих проектів, організації молодіжних конференцій, змагань, культурних заходів тощо. У навчально-методичному забезпеченні з іноземної мови для цього етапу є чимало культуро-країнознавчого матеріалу та завдань, що передбачають використання інтерактивних технологій, спрямованих на практичне застосування українознавчої інформації, проведення соціокультурних паралелей, виховання відчуття себе майбутніми громадянами своєї країни, рівноправними партнерами інших європейських країн, покликаних розвивати свою Батьківщину і збагачувати скарбницю світової цивілізації.

Отже, оновлення  змісту  навчання  іноземної  мови  у  загальноосвітніх навчальних  закладах  пов'язується  із  деякими  змінами  в  стратегічних напрямах  розвитку  сучасної  шкільної  іншомовної  освіти. Ефективне навчання іноземних мов потребує від учителя  досконалого володіння мовою, а також професійної майстерності в організації навчальної діяльності учнів з оволодіння іншомовною діяльністю. На сьогодні пріоритетними є ті концепції чи системи навчання іноземним мовам, котрі реалізують особистісно зорієнтований, діяльнісний комунікативно-когнітивний і соціокультурний підходи до вивчення іноземних мов.

Виходячи з вищесказаного, пріоритетними напрямками методичної роботи з вчителями іноземних мов у наступному 2015-2016 навчальному році будуть:

• інформаційне забезпечення викладання предмета;
• вибір форм підвищення кваліфікації  на основі аналізу потреб;
• підвищення кваліфікації педагогічних працівників через створення оптимальної системи методичних заходів, надання педагогам вільного вибору тих форм роботи, які максимально враховують їхні потреби, запити та інтереси;

-    залучення вчителів до здійснення наукової дослідницько - 

     експериментальної роботи  з метою впровадження сучасних методик,

     технологій навчання і виховання, вдосконалення форм і методів роботи;

• використання сучасних педагогічних технологій у навчально-виховному процесі з іноземних мов;

-    підвищення якості роботи з обдарованими дітьми;

-    підготовка учнів до олімпіади, ДПА та ЗНО з предмета;

• організація функціонування довготривалого проекту „Літні мовні табори”.

 

Література

1. Концепція іншомовної освіти

2.Державний стандарт початкової загальної освіти.

3.Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти

4. Загальноєвропейські рекомендації з іншомовної освіти.

5. «Навчальні програми з іноземних мов для загальноосвітніх навчальних закладів і спеціалізованих шкіл із поглибленим вивченням іноземних мов, 1-4 класи»,  Видавничий дім «Освіта», 2012;

6. «Навчальні програми з іноземних мов для загальноосвітніх навчальних закладів і спеціалізованих шкіл із поглибленим вивченням іноземних мов, 10-11 класи»,  Київ, 2010;

 7. «Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Іноземні мови. 5-7 класи», Видавничий дім «Освіта», 2013;

  8..«Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Іноземні мови. 8-9 класи», «Перун», 2005;

  9.«Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Друга іноземна мова. 5-11 класи», Видавничий дім «Освіта», 2013.

10.Наказ МОН від 07.08.2015 №855 „Про вненсення змін до Типових навчальних планів ЗОШ”

11.Лист МОН № 1/9-380 від 10.08 2015 „Щодо методичних рекомендацій для учнів 4 і 7 класів”

12.Методичні рекомендації щодо національно-патріотичного виховання у ЗОШ (Додаток до наказу МОН від 16.06. 2015 №641)

13.Методичний лист МОН від 26.06.2015 р. № 1/9-305 “Особливості вивчення базових дисциплін у загальноосвітніх навчальних закладах у 2015/2016 навчальному році”.

 

14.Наказ МОН України від 08.04.2015 № 412  «Про затвердження Інструкції щодо заповнення Класного журналу для 1 -4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів»;

15.Критерії оцінювання навчальних досягнень молодших школярів (Лист МОН № 1/9-74 від 28.01.2014 "Щодо контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів загальноосвітніх навчальних закладів";

16. Наказ МОН від 21.08.2013 № 1222 "Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти".