Сторінка Класного керівника

МАТЕРІАЛИ

ВСЕУКРАЇНСЬКОГО КОНКУРСУ

«КЛАСНИЙ КЕРІВНИК РОКУ – 2015»

ЯНЕНКО ІРИНИ МИХАЙЛІВНИ

Опис досвіду роботи з проблеми

«Виховання толерантної особистості»

Актуальність і ступінь дослідженості проблеми. На сучасному етапі розвитку українського суспільства виховання толерантності набуло особливої актуальності. Здійснюються наміри по-новому подивитися на світ, подолати перепони, які роз'єднують людей, утвердити між ними стосунки на засадах гуманізму та взаєморозуміння. Тому активізується процес пошуку ефективних механізмів виховання дітей у дусі толерантності, поваги до прав і свобод інших людей незалежно від їхньої національної, соціальної приналежності, поглядів, світосприйняття, способів мислення та поведінки.

Міжнародна практика визначила толерантність у якості необхідної умови спілкування людей різних культур, етнічних і міжконфесійних груп. Ця тенденція відображена в „Декларації принципів толерантності", підписаній у листопаді 1995 року 185 державами – членами ЮНЕСКО, у тому числі й Україною.

Аналіз наукової літератури з проблеми дослідження дає підстави стверджувати, що ідеї виховання толерантності мають глибоке коріння в поглядах Ж.Ж.Руссо, Г.Сковороди, Л.Толстого, М.Монтессорі, К.Вентцеля, Р.Штейнера, М.Реріха, О.Швейцера, К.Ушинського, В.Сухомлинського, Ш.Амонашвілі. Дослідженню підлягали й окремі педагогічні аспекти толерантності. Зокрема, розглядалося формування ставлення вихованців до толерантності як суспільно значущої цінності (В.Береговий, І.Бех, Т.Болотіна, Б.Гершунський, О.Грива, О.Клєпцова, І.Крутова, В.Лекторський, М.Міріманова, Р.Ріердон, П.Степанов); виховання міжетнічної толерантності (Г.Абдулкарімова, Н.Єдигова, Н.Магомедова, Ф.Малхозова, Н.Мольденгауер, З.Мубінова, В.Тишков); формування міжособистісної толерантності учнівської молоді (Г.Безюлєва, Г.Скрябіна, Г.Солдатова, О.Шарова, Г.Шеламова); розвиток толерантності в контексті педагогічної взаємодії (Ю.Тодоровцева).

Вивчення та аналіз стану проблеми свідчать про наявність глибоких протиріч: між нагальною потребою суспільства в толерантній особистості та недостатньою спрямованістю системи освіти на її виховання; між потребою освітньої практики в науково-методичному та змістовному забезпеченні процесу виховання толерантності та недостатньою його розробленістю в педагогічній теорії та практиці.

Наукова новизна полягає:

в обґрунтуванні педагогічних умов виховання толерантності в підлітків в процесі виховної роботи класного керівника; зорієнтованість на розвиток толерантності як якості особистості підлітків;
створенні толерантного виховного простору;
реалізації виховного процесу на засадах діалогічного підходу; формуванні в підлітків позитивних установок стосовно себе та оточуючих людей;
створена виховна модель клаcу для розвитку толерантності учнівської молоді (додаток1).

Виходячи із сутності толерантного виховання, визначено основні показники виявлення рівнів сформованості толерантності в учнів: пізнавальний, чуттєво-мотиваційний, поведінковий. На основі проаналізованої літератури приходимо до висновку, що толерантна вихованість може характеризуватися трьома рівнями (додаток 2), а саме: високим (активним), середнім (активно-ситуативним) і низьким (пасивним). Найважливішими показниками їх вираженості є знання толерантних норм і правил, відповідні судження, почуття та вчинки.

Моніторинг сформованості рис толерантної особистості є першоосновою проведення педагогічного дослідження та охоплює усіх учасників навчально-виховного процесу: педагогів, учнів та батьків.

Для педагогів були запропоновані наступні методики: В.В.Бойко «Рівень емпатійних здібностей»; І.В. Жданов «Рівень толерантності»; анкетування щодо виявлення обізнаності педагогічного колективу з проблемами толерантності; анкета щодо визначення проявів толерантності педагогічних працівників до оточуючих (додаток 3). Дане дослідження показує, що рівень прояву рис толерантності у педагогічному колективі є не достатнім . Це доводить актуальність обраної проблеми .

Проведено діагностичне дослідження з учнями 11 класу за методиками В.А.Романця «Ваш стиль спілкування», В.В.Бойко «Рівень комунікативної толерантності» виявило, що висока агресивність у спілкуванні переважає у 7,3% учнів 68,6% – мають середню агресивність, низька агресивність – у 24%. Рівень комунікативної толерантності в учнів має такі показники: 15% – високий; 27% – середній; 58%– низький (додаток 4). Результати проведеного дослідження свідчать про необхідність створення толерантного виховного середовища.

З батьками учнів 11 класу проведено діагностування за методикою О.І.Тушканова «Наскільки Ви терпимі?» та анкетування щодо визначення обізнаності та проявів толерантності батьків до оточуючих (додаток5). Комплексне дослідження (педагогів, батьків та учнів) показало, що рівень толерантності (емпатійні здібності педагогів, рівень терпимості батьків, рівень агресивності у спілкуванні та рівень комунікативної толерантності учнів) задовільний, проте потребує удосконалення форм та методів роботи з усіма учасниками навчально-виховного процесу; створення толерантного навчально-виховного середовища; врахування вікової специфіки формування толерантності; підготовки педагогів до керування виховним процесом, тобто створення моделі школи толерантності.

З метою прогнозування, відстеження і оперативного регулювання проявів толерантності кожного учасника в конкретному проміжку часу пропоную критерії та показники толерантності, які будуть ключовими у подальшому дослідженні ( за О.П.Погодіною) (додаток 6). Для визначення рівня толерантності учнів створена картка, що дозволяє виявити ступінь розвитку толерантних якостей в учнів (додаток 7).

У процесі формування толерантності застосовано систему організаційних методів виховної роботи: тренінгові заняття, лекції, заняття-практикуми, обговорення моральних дилем, аналіз проблемних ситуацій, ігри, вправи, бесіди.

Компетентність учнів у сфері стосунків забезпечували тренінги міжособистісного спілкування. Їх мета – навчити підлітків самостійно аналізувати та усувати причини комунікативних труднощів, глибше пізнавати себе й однокласників і таким чином набувати толерантного досвіду. Тренінгові заняття організовано як моделі різноманітних життєвих ситуацій спілкування (додаток 8).

В роботі використано різноманітний спектр ігор: сюжетно-рольові, імітаційні, ілюстративні, пошуково-рольові, комунікативні, ділові та інші. Під час гри було відсутнє повчання та моралізування, демонструвався лише конкретний поведінковий еталон, який пізніше обговорювався. У якості продуктивного методу виховної роботи використовувалися бесіди ("Мистецтво спілкування", "Риси толерантної й інтолерантної особистості" та інші), під час яких виявлялися розбіжності в поглядах на певні моральні проблеми, виникала можливість перетворити їх на предмет детального аналізу та рефлексії (додаток 9). Під час роботи широко застосовувалися такі прийоми інтерактивної взаємодії, як "велике коло", "акваріум", "мозковий штурм", "ломка стереотипів", "спільная думка", "рольова маска", "обмін ролями", "корекція позицій" тощо. У контексті виховання толерантності організована спільна діяльність батьків та дітей (сімейні конкурси „Спортивна сім'я", „Дружна сім'я", конкурс сімейних газет, знайомство з захопленнями в сім'ї „Світ наших захоплень", спільні екскурсії) (додаток 10).

З метою розвитку в учнів здатності до розуміння, співпереживання, співчуття, довіри і чуйності проведена благодійна акція "Тиждень добрих справ". У межах цієї акції учням запропоновано на добровільних засадах допомагати, підтримувати тих, кому, на їхню думку, потрібна увага. Учні проводили рухливі ігри з молодшими школярами, допомагали ветеранам (додаток 11).

Учні класу стали засновниками та активними учасниками євроклубу «Єврошанс». Підготовлено відкриття клубу (додаток 12), залучено до роботи іноземних волонтерів (додаток 13), створена низка презентацій про Україну (додаток 14) та різні країни Європи (додаток 15). Учні класу взяли участь в Дні Європи в місті Суми (додаток 16) та підготували День Європи в школі (додаток 17). Створено проект «Толерантність сьогодні – мир і злагода у суспільстві завтра» (додаток 18).

Прекрасний шанс налагодити міжкультурний діалог отримали учні під час відеоконференції в рамках співпраці з фондом колишнього Прем’єр Міністра Великобританії Тоні Блера «Face to Faith». Діти напружено готувалися до цієї події засвоюючи протокол та правила спілкування під час відеоконференції. Результат роботи перевершив усі очікування. Учні Thu-Nurian School з Йорданії, Mahatma Montessori Higher Secondary з Індії та учні ЗОШ №6 говорили про національні свята своїх країн. Діти продовжують спілкуватися на сторінках своїх блогів та готуються до наступних відеоконференцій (додаток 19). Учні класу стали також учасниками телемоста Лебедин- Охтирка-Хюлст (Нідерланди)(додаток 21)

Ярмарок англомовних країн мав на меті ознайомлення з культурою та географією Канади, Великобританії, США, Нової Зеландії та Австралії. Учні підготували презентації, вікторини, стіннівки та розваги (додаток13).

Результатом роботи стало створення виховної програми діяльності класу «Від толерантності до порозуміння та успіху» (додаток 20). Відбулися позитивні зміни в розвитку комунікативної толерантності учнів та батьків класу.

Підвищення рівня толерантності в учнів підтвердили ефективність даної системи роботи. Відбулися кількісні та якісні зміни, що проявилися в позитивній динаміці рівнів розвитку толерантності. Зокрема, зменшилася кількість учнів з низьким рівнем толерантності (з 48% до 10%). Натомість зросла кількість школярів з високим рівнем (з 8% до 69%). Такі зміни пояснюються тим, що певна кількість учнів з цим рівнем досягла вищого рівня толерантності.